здво́іць, -о́ю, -о́іш, -о́іць; -о́ены; зак., што.
1. Зрабіць што-н. двайным.
З. нітку.
2. Занава размясціць у страі ў дзве шарэнгі.
З. рады.
|| незак. здво́йваць, -аю, -аеш, -ае; наз. здво́йванне, -я, н.
|| наз. здвае́нне, -я, н.
здвуру́шнічаць гл. двурушнічаць.