Verbum

дацвісці́, дацвіта́ць

1. (закончыць цвіценне) ábblühen vi (s), verblühen vi (s);

2. (цвісці да пэўнага тэрміну) blühen vi (bis A)

да́цкі dänisch

да́цца

1. (дазволіць зрабіць з сабой што-н) sich… lássen*;

да́цца ашука́ць сябе́ sich betrügen lássen*;

2. (лёгка, цяжка засвойваць) léicht fállen*, schwer fállen*;

3. разм (стукнуцца) sich stóßen* (аб што-н an, gégen A);

да́цца галаво́й аб што-н sich (D) den Kopf an etw. (A) ánstoßen*

даць

1. geben* vt;

даць піць zu trínken geben*;

даць даро́гу den Weg fréigeben*;

даць напрака́т verléihen* vt;

даць вымо́ву éinen Verwéis ertéilen;

даць залп éine Sálve [-və] ábfeuern;

даць зго́ду bewílligen vt, séine Éinwilligung geben*;

2. (дазволіць) lássen* vt;

да́йце мне спако́йна адпачы́ць! lasst mich áusruhen!;

3. груб (ударыць) schlágen* vt;

я яму́ дам! dem zeig ich’s!, er wird gleich was ábkriegen!;

ко́лькі год яму мо́жна даць? wie alt kann wird er sein?;

◊ ні даць ні ўзяць ganz und gar dassélbe;

не даць сябе́ ў кры́ўду [пакры́ўдзіць] sich nichts gefállen lássen*

дацэ́нт м Dozént m -en, -en; Dozéntin f -, -nen (пра жанчыну)

дацягну́цца

1. (дастаць, дакрануцца да каго-н, чаго-н) hínreichen vi, erréichen vt, lángen vt (bis…), réichen vt (bis…);

ву́ліца дацягну́лася да чыгу́нкі die Stráße ging bis zur Éisenbahn;

2. (з цяжкасцю дайсці́) sich schléppen bis…;

3. разм (пра час) sich hínziehen* (bis…);

размо́ва дацягну́лася да ра́ніцы das Gespräch zog sich hin bis zum Mórgen

дацягну́ць

1. (давалачы) bis zu [nach] etw. (D) zíehen*;

2. перан разм (да якога-н часу) hínziehen* vt, verschléppen vt;

3. разм (абысціся сваімі сродкамі) (mit éigenen Mítteln) áuskommen* vi (s);

4. разм (дажыць) erlében vt, lében bis;

ён не дацягну́ў да ра́ніцы er hat den Mórgen nicht (mehr) erlébt

дацямна́ прысл bis es dúnkel wird

дацярпе́ць разм léiden* vt, ertrágen* vt bis (zu eine, Zeitpunkt);

дацярпе́ць да канца́ bis zu Énde léiden*