запле́чнік
Verbum
анлайнавы слоўнікзапле́чны Ruck-, Rücken-, Schúlter-
запле́чча
1. óberer Teil des Ménschenrückens;
2.
заплыва́цьI (куды
заплыва́ць далёка ў мо́ра weit ins Meer [in die See] hináusschwimmen
заплыва́ць за што
заплы́ў
заплы́ў на далёкую дыста́нцыю Lángstreckenschwimmen
заплы́ў на каро́ткую дыста́нцыю Kúrzstreckenschwimmen
заплю́шчваць, заплю́шчыць (die Áugen) schlíeßen
не заплю́шчваць вачэ́й kein Áuge zútun·
заплява́ць bespúcken
запля́мліваць, запля́міць
1. beflécken
2.
запля́мліваць сваё імя́ séinen Námen beflécken [besúdeln];
запля́мліваць крывёю mit Blut beflécken
заплята́цца
1. geflóchten wérden;
2.:
у яго́ язы́к заплята́ецца
у яго́ но́гі заплята́юцца séine Béine gehórchen ihm nicht; er tórkelt
заплята́ць