замята́ць
1. (венікам
2.
сляды́ замяло́ die Spúren sind verwéht
замята́ць
1. (венікам
2.
сляды́ замяло́ die Spúren sind verwéht
замя́ць vertúschen
замя́ць спра́ву éine Sáche vertúschen;
замя́ць размо́ву (vom Théma) áblenken
замяша́льніцтва
прыве́сці ў замяша́льніцтва in Verlégenheit bríngen*, verwírren
прыйсці́ ў замяша́льніцтва in Verwírrung [Verlégenheit] geráten*, verlégen wérden
замяша́ць
1. (падрыхтаваць) knéten
2. (уцягнуць каго
замяшчэ́нне
1. (замена) Ersátz
2. (замяшчальніцтва) Vertrétung
3. (прызначэнне на пасаду) Besétzung
4.