завя́нуць (ver)wélken
Verbum
анлайнавы слоўнікзавяра́ць
завяра́ць ко́пію дакуме́нта die Ábschrift éiner Úrkunde begláubigen
завярну́цца
1.завярну́ць
1. (змяніць напрамак) ábbiegen*
2. (павярнуць) úmlenken
3.
◊ завярну́цца агло́блі den Rückzug ántreten*
завярце́ць
завярша́льны letzt, ábschließend
завярша́ць, завяршы́ць
1. (закончыць) vollénden
2. (зрабіць верху чым
завярша́ць стог den Schóber fértig máchen;
3. (з’явіцца канцом чаго
завярша́ць по́спехам mit Erfólg krönen;
завярша́ць спра́ву das Geschäft ábwickeln [ábschließen*]
завяршы́цца volléndet wérden; énden
завяршы́цца паспяхо́ва von Erfólg gekrönt sein
завяршэ́нне
у завяршэ́нне zum Ábschluss [Schluss]; zu gúter Letzt
завяшча́льнік
завяшча́льны testamentárisch, Testaménts-;
завяшча́льнае распараджэ́нне die testamentárische Verfügung; Testaméntverfügung