насле́даванне н.
1. разм. юрыд. Érbfolge f -; Náchfolge f;
2. (імітаванне) Náchahmung f -, -en
насле́даваць
1. (браць за ўзор, імітаваць) (каму-н.) náchahmen vt, náchmachen vt (A, D);
2. разм. (атрымаць у спадчыну) érben vt
насле́днік м. кніжн. Érbe m -n, -n; Stámmhalter m -s, - (роду, прозвішча); Náchfolger m -s, - (прадаўжальнік);
насле́днік тро́на Thrónfolger m
насле́дніца ж. кніжн. Érbin f -, -nen; Náchfolgerin f -, -nen (прадаўжальніца)
насле́дны:
насле́дны прынц Thrónfolger m -s, -; Krónprinz m -en, -en
на́слепа прысл. разм. гл. наўслеп
наслі́ніць mit Spéichel ánfeuchten
насло́йвацца гл. наслаіцца
наслу́хацца ánhören vt; vieles hören; sich (an etw. D) satt hören; разм. állerhand zu hören bekómmen*;
я ўсяго́ наслу́хаўся es ist mir állerhand zu Óhren gekómmen
наслядзі́ць разм. Schmútzspuren hinterlássen*