наслаі́цца sich áufschichten; геал. sich áblagern
насланнё н. разм. Míssgeschick n -(e)s, -e, Pláge f -, -n, Kreuz n -es, -e
насла́цьI разм.
1. etw. in Ménge zúschicken [zúsenden*];
2. (напусціць бяды і г. д.) (vom Hímmel) herábschicken vt, etw. über j-n ergéhen lássen*
насла́цьII гл. насцяліць
насле́даванне н.
1. разм. юрыд. Érbfolge f -; Náchfolge f;
2. (імітаванне) Náchahmung f -, -en
насле́даваць
1. (браць за ўзор, імітаваць) (каму-н.) náchahmen vt, náchmachen vt (A, D);
2. разм. (атрымаць у спадчыну) érben vt
насле́днік м. кніжн. Érbe m -n, -n; Stámmhalter m -s, - (роду, прозвішча); Náchfolger m -s, - (прадаўжальнік);
насле́днік тро́на Thrónfolger m
насле́дніца ж. кніжн. Érbin f -, -nen; Náchfolgerin f -, -nen (прадаўжальніца)
насле́дны:
насле́дны прынц Thrónfolger m -s, -; Krónprinz m -en, -en
на́слепа прысл. разм. гл. наўслеп