Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

успева́емость паспяхо́васць, -ці ж.;

успева́ть несов.

1. (укладываться во времени) паспява́ць; (к сроку, ко времени — ещё) трапля́ць у час;

2. уст. (делать успехи) рабі́ць по́спехі; (иметь успех) мець по́спех;

3. пед. паспява́ць;

успева́ющий

1. прич. які́ (што) паспява́е; які́ (што) ро́біць по́спехі; які́ (што) ма́е по́спех; см. успева́ть;

2. прил. паспява́ючы;

3. сущ. паспява́ючы, -чага м.

успе́ется сов., безл., разг. паспе́ецца.

успе́ние ср., церк.

1. (смерть) смерць, род. сме́рці ж.;

2. (церковный праздник) Прачы́стая, -тай ж.

успе́ть сов.

1. (уложиться во времени) паспе́ць; (к сроку, ко времени — ещё) тра́піць у час;

2. уст. (достигнуть успеха) дасягну́ць по́спеху; (сделать успехи) зрабі́ць по́спех; (иметь успех) мець по́спех.

успе́х по́спех, -ху м.;

с успе́хом з по́спехам;

успе́хи школьн. по́спехі, -хаў ед. нет.

успе́шно нареч. паспяхо́ва;

успе́шность паспяхо́васць, -ці ж.;