verábschieden
1.
1) звальня́ць
2) право́дзіць, рабі́ць право́дзіны (каму-н.)
3) прыма́ць, зацвярджа́ць (напр. закон)
2.
(von 
verábschieden
1.
1) звальня́ць
2) право́дзіць, рабі́ць право́дзіны (каму-н.)
3) прыма́ць, зацвярджа́ць (напр. закон)
2.
(von 
Verábschiedung
1) звальне́нне, адста́ўка
2) про́вады
3) прыня́цце, зацвярджэ́нне (закона і г.д.); (von 
verabsolutíeren
veráchten
Veráchtung
1) пага́рда
2) грэ́баванне, занядба́нне
veráchtungswert, veráchtungswürdig
verálbern
1) абду́рваць, дражні́ць
2) рабі́ць пасме́шышчам
verállgemeinern
Verállgemeinerung
verálten