Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

удо́бство ср. зру́чнасць, -ці ж., ёмкасць, -ці ж.; (благоустроенность) выго́да, -ды ж., выго́днасць, -ці ж.;

удо́бство возду́шных сообще́ний выго́днасць (зру́чнасць) паве́траных зно́сін;

кварти́ра с удо́бствами кватэ́ра з выго́дамі.

удовлетворе́ние ср.

1. (действие) задавальне́нне, -ння ср., задаво́льванне, -ння ср., здавальне́нне, -ння ср.; забеспячэ́нне, -ння ср.; см. удовлетвори́ть 1, 2;

2. (чувство, удовольствие) задавальне́нне, -ння ср., здавальне́нне, -ння ср., спато́ля, -лі ж.;

удовлетворённо нареч. задаво́лена, здаво́лена;

удовлетворённость задаво́ленасць, -ці ж., здаво́ленасць, -ці ж.;

удовлетворённый

1. задаво́лены, здаво́лены;

2. забяспе́чаны;

3. задаво́лены;

4. здаво́лены; см. удовлетвори́ть.

удовлетвори́тельно

1. нареч. здавальня́юча;

зада́ние вы́полнено удовлетвори́тельно зада́нне вы́канана здавальня́юча;

2. в знач. сущ. здавальня́юча нескл., ср.;

по фи́зике получи́ть удовлетвори́тельно па фі́зіцы атрыма́ць здавальня́юча;

удовлетвори́тельность здавальня́ючасць, -ці ж.;

удовлетвори́тельный здавальня́ючы.

удовлетвори́ть сов.

1. (желание, просьбу) задаво́ліць, здаво́ліць;

2. (обеспечить) забяспе́чыць;

удовлетвори́ть семена́ми забяспе́чыць насе́ннем;

3. (оказаться в соответствии) задаво́ліць (што);

удовлетвори́ть тре́бованиям задаво́ліць запатрабава́нні;

4. (сделать довольным) здаво́ліць;

удовлетвори́ться здаво́ліцца;