звя́за́ны
1. gebúnden, verbúnden;
2. (сціснуты; абмежаваны) únfrei, befángen; gezwúngen, gehémmt;
звя́за́ныя ру́хі únfreie [befángene, gehémmte] Bewégungen
звя́за́ны
1. gebúnden, verbúnden;
2. (сціснуты; абмежаваны) únfrei, befángen; gezwúngen, gehémmt;
звя́за́ныя ру́хі únfreie [befángene, gehémmte] Bewégungen
звяза́цца
1. (устанавіць сувязь) sich in Verbíndung sétzen; in Verbíndung tréten*; Verbíndung áufnehmen*;
з ім мо́жна звяза́цца праз тэлефо́н er ist telefónisch zu erréichen;
2.
3.
звяза́ць
1. (змацаваць) bínden*
звяза́ць у ву́зел
2. (наладзіць сувязь) verbínden*
3. (зрабіць што-н вязаннем) strícken
звя́званне
звя́зваць
1.
2. (пра вяжучыя ўласцівасці) zusámmenziehen*
звязда́
звязда́р
звя́зка
1. (аднародных рэчаў) Bündel
звя́зка ручны́х грана́т
звя́зкамі bündelweise, búndweise;
2.
расцяжэ́нне звя́зак
3.
звя́зна
звя́знасць