бялі́цца
1. (пакрываць твар бяліламі) sich (weiß) schmínken
2. (адбельвацца) bléichen*
бялі́цца
1. (пакрываць твар бяліламі) sich (weiß) schmínken
2. (адбельвацца) bléichen*
бялі́ць
1. wéiße(l)n
бялі́ць столь die Décke wéißen;
2. (адбельваць тканіны) bléichen
бялі́ць палатно́ Léinwand bléichen
бялко́вы
бялко́вае рэ́чыва Éiweißstoff
бяло́кI
жывёльны бяло́к tíerisches Eiweiß
бяло́кII
узбі́ты бяло́к
аддзялі́ць бяло́к ад жаўтка́ das Éiweiß vom Éigelb trénnen, Ei trénnen
бяло́кIII
бялу́га
Бялы́нічы
бяльмо́
1.
2.
◊ як бяльмо́ на во́ку
бяля́вы
1. (белаваты) wéißlich, fáhlweiß, falb;
2. (светлагаловы) blond, héllblond;
бяля́выя валасы́ wéißblonde Háare