асла́біць
1. (пазбавіць сілы) schwächen
2. (дысціпліну, увагу
3. (паменшыць сілу чаго
асла́біць
1. (пазбавіць сілы) schwächen
2. (дысціпліну, увагу
3. (паменшыць сілу чаго
аслабле́нне
аслабле́нне міжнаро́днай напру́жанасці internatiónale Entspánnung
асла́блены geschwächt, entkräftet; erschláfft; gelóckert; gemíldert
аслабля́ць
асле́плены
1. gebléndet, blind;
2. (пазбаўлены здольнасці правільна меркаваць аб чым
асле́плены зло́сцю blíndwütend
асле́пнуць blind wérden, erblínden
◊ ты што, асле́п? ≅ hast du (denn) kéine Áugen im Kopf?
аслі́ны Ésel-; éselhaft (неразумны)
аслупяне́ць
ён аслупяне́ў ihm stóckte der Átem, er ist [war] wie vor den Kopf geschlágen; er ist [war] ganz platt (здзіўлены –
асляня́
асляпі́ць
1. (пазбавіць зроку) blénden
2.
3. (пазбавіць здольнасці разумець што