век м.
1. (столетие) стаго́ддзе, -ддзя ср., век, род. ве́ку м.;
XX век XX стаго́ддзе;
2. в др. знач. век, род. ве́ку м.;
бро́нзовый век бро́нзавы век;
желе́зный век жале́зны век;
ка́менный век каме́нны век;
ме́дный век ме́дны век;
сре́дние века́ сярэ́днія вякі́;
стро́ить на века́ будава́ць на вякі́;
◊
век корота́ть век векава́ць;
на моём веку́ на маі́м вяку́, за маёй па́мяццю;
в ко́и ве́ки нарэ́шце, (очень редко) гады́ ў рады́;
отны́не и до ве́ка ад сёння і да ве́ку;
из ве́ка в век з ве́ку ў век;
век живи́ — век учи́сь погов. век жыві́ — век вучы́ся;
на ве́ки ве́чные на ве́кі ве́чныя.
векова́ть несов. век векова́ть нар.-поэт. век векава́ць;
векове́чный уст. векаве́чны, вячы́сты; адве́чны; спрадве́чны;
веково́й (многолетний) векавы́; (очень давний) адве́чны, спрадве́чны;
векову́ха, векову́ша обл., прост. векаву́ха, -хі ж., стара́я дзе́ўка.
векселеда́тель вэксаляда́вец, -да́ўца м.;
векселедержа́тель вэксалетрыма́льнік, -ка м.;
векселеполуча́тель вэксалеатрыма́льнік, -ка м.
ве́ксель вэ́ксаль, -ля м.;
уплати́ть по ве́кселю заплаці́ць па вэ́ксалі;