впада́ть несов.
1. (вваливаться, вдаваться внутрь) запада́ць, упада́ць, ува́львацца, права́львацца;
2. (приходить в какое-л. состояние) упада́ць;
впада́ть в бе́дность упада́ць у бе́днасць, бядне́ць;
впада́ть в оши́бку памыля́цца;
3. (о реке и т. п.) упада́ць;
река́ впада́ет в мо́ре рака́ ўпада́е ў мо́ра;
◊
впада́ть в де́тство дзяці́нець;
впаде́ние
1. упадзе́нне, -ння ср.; (неоконч. действие) упада́нне, -ння ср.; запада́нне, -ння ср.;
2. (устье реки) упадзе́нне, -ння ср.
впа́дина
1. упа́дзіна, -ны ж.; (ложбина) лагчы́на, -ны ж.;
2. (небольшое углубление) запа́дзіна, -ны ж., я́міна, -ны ж.;
глазна́я впа́дина анат. во́чная я́міна.
впа́ивание ср. упа́йванне, -ння ср., упа́йка, -кі ж., уст. уліто́ўванне, -ння ср.;
впа́ивать несов. упа́йваць, уст. уліто́ўваць;
впа́иваться страд. упа́йвацца, уст. уліто́ўвацца.
впа́йка ж.
1. (действие) упа́йванне, -ння ср., упа́йка, -кі ж., уст. улітава́нне, -ння ср.;
2. в др. знач. упа́йка, -кі ж., уст. уліто́ўка, -кі ж.
впа́лзывать несов., прост. упаўза́ць; (наверх) успаўза́ць.
впа́лость запа́ласць, -ці ж., упа́ласць, -ці ж.;