Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

вещу́н уст. вяшчу́н, род. вешчуна́ м.;

вещу́нья уст. вяшчу́нка, -кі ж.

вещь в разн. знач. рэч, род. рэ́чы ж.;

вещь в себе́ филос. рэч у сабе́;

вещь для нас филос. рэч для нас.

ве́ялка с.-х. а́рфа, -фы ж.;

ве́яльщик (тот, кто веет машиной) арфава́льшчык, -ка м.; (тот, кто веет ручным способом) ве́яльшчык, -ка м.;

ве́яльщица (та, кто веет машиной) арфава́льшчыца, -цы ж.; (та, кто веет ручным способом) ве́яльшчыца, -цы ж.

ве́яние ср.

1. (зерна — машиной) арфава́нне, -ння ср.; (ручным способом) ве́янне, -ння ср.;

2. (ветра) павява́нне, -ння ср.; (дуновение) паве́ў, -ве́ву м., по́дых, -ху м.;

3. перен. паве́ў, -ве́ву м.;

но́вые ве́яния но́выя паве́вы;

ве́яный с.-х. (машиной) арфава́ны; (ручным способом) ве́яны.

ве́ять несов.

1. (зерно — машиной) арфава́ць; (ручным способом) ве́яць;

2. (о ветре) ве́яць, павява́ць; (дуть) дзьмуць;

3. безл., прям., перен. павява́ць;

ве́ет прохла́дой павява́е прахало́дай;

уже́ давно́ ве́яло револю́цией ужо́ даўно́ павява́ла рэвалю́цыяй;

ве́яться страд., с.-х. (машиной) арфава́цца; (ручным способом) ве́яцца.