уткну́ться разг.
1. (уткнувшись, погрузиться во что-л.) уткну́цца; (спрятаться во что-л.) схава́ць (што ў што);
уткну́ться голово́й в поду́шку уткну́цца галаво́й у паду́шку, схава́ць галаву́ ў паду́шку;
2. (натолкнуться на что-л.) упе́рціся;
3. перен. (сосредоточиться на чём-л., быть поглощённым чем-л.) уткну́цца;
уткну́ться в кни́гу уткну́цца ў кні́гу.
утконо́с зоол. качкано́с, -са м.
у́тлость ляда́часць, -ці ж., ляда́шчасць, -ці ж.;
у́тлый ляда́чы, ляда́шчы.
уто́к текст. уто́к, род. утку́ м.
утоле́ние
1. заспакае́нне, -ння ср., здаво́ленне, -ння ср., спато́ленне, -ння ср.; неоконч. заспако́йванне, -ння ср., здаво́льванне, -ння ср., спато́льванне, -ння ср.;
2. заспакае́нне, -ння ср., суцішэ́нне, -ння ср., спато́ленне, -ння ср.; неоконч. заспако́йванне, -ння ср., спато́льванне, -ння ср.; см. утоли́ть;
утоли́ть сов.
1. (удовлетворить) заспако́іць, здаво́ліць, спато́ліць; (жажду — ещё) прагна́ць;
2. (успокоить, умерить) заспако́іць, суці́шыць, спато́ліць;
утоли́ться
1. (удовлетвориться — о желании, потребности) заспако́іцца, здаво́ліцца, спато́ліцца;
2. перен. (ослабеть, уменьшиться, прекратиться) заспако́іцца, суці́шыцца.
утоло́чь сов., прост. утаўчы́, стаўчы́;
утоло́чься утаўчы́ся, стаўчы́ся.