Verbum

клін м.

1. Keil m -(e)s, -e;

баро́дка клінам Spítzbart m -(e)s, -bärte;

забі́ць клін den Keil (hinéin)tréiben*; перан. éinen Keil tréiben*;

замацо́ўваць кліна́мі verkéilen vt;

2. (сукенкі) Zwíckel m -s, -; Bahn f -, -en;

3. с.-г. Ácker m -s, Äcker;

яравы́ клін Sómmeracker m;

азі́мы клін Wínteracker m;

◊

клін клінам выбіва́ць den Téufel mit [durch] Beélzebub áustreiben*;

свет клінам не сышо́ўся на кім-н., чым-н. j-d, etw. ist doch nicht éinzig dástehend, es gibt noch víele(s) ándere auf der Welt

клінападо́бны kéilförmig;

клінападо́бнае пісьмо́ Kéilschrift f -, -en

клі́напіс м. лінгв. Kéilschrift f -, -en

клі́ніка ж. Klínik f -, -en

кліні́чны klínisch

клі́нкер м. тэх. Klínker m -s, -

кліно́к м. (халодная зброя) Klínge f -, -n

кліпс м. Klipp m -s, -e, Óhrklipp m

клір м. царк.

1. (служыцелі) Klérus m -, Géistlichkeit f -;

2. (хор) Kírchenchor [-ko:r] m -(e)s, -chöre

клі́рынг м. фін. Clearing [´kli:-] n -s, -s, Verréchnung f -, -en