во́льнасць
1. (свабода) Fréiheit
2. (нястрыманасць) Úngebundenheit
дазваля́ць сабе́ во́льнасці sich (
во́льнасць
1. (свабода) Fréiheit
2. (нястрыманасць) Úngebundenheit
дазваля́ць сабе́ во́льнасці sich (
во́льная
во́льны
1. (свабодны) frei;
во́льны час fréie Zeit;
во́льны чалаве́к ein fréier Mensch;
2. (пра паводзіны) frei; úngebunden, úngezwungen;
во́льныя паво́дзіны ein zu fréies Benéhmen;
во́льны го́рад
во́льны страло́к
во́льны перакла́д éine fréie Übersétzung;
◊ во́льны каза́к
вольтI
вольтII
вольт-а́мпер
Во́льфсбург
во́льха
во́ля
1. Wílle(n)
мець сі́лу во́лі Wíllenskraft besítzen*;
чалаве́к з мо́цнай во́ляй ein wíllensstarker Mensch;
лю́дзі до́брай во́лі Ménschen guten Willens;
праяві́ць до́брую во́лю guten Wíllen zéigen [an den Tag légen];
па до́брай во́лі fréiwillig, aus fréien Stücken;
2. (свабода) Fréiheit
адпусці́ць на во́лю каго
даць во́лю рука́м hándgreiflich wérden;
даць во́лю пачу́ццям sich (
даць во́лю сляза́м séinen Tränen fréien Lauf lássen*;
даць по́ўную во́лю дзіця́ці dem Kind séinen Wíllen [séine Fréiheit] lássen*;
зда́цца на во́лю перамо́жцы sich auf Gnáde und Úngnade ergében*;
во́ляю лёсу zúfällig, der Zúfall wóllte es…
во́ляй-няво́ляй