уе́здить
1. (укатать, утрамбовать) уе́здзіць, аб’е́здзіць, абабі́ць, утрамбава́ць;
2. (измучить ездой) зае́здзіць, заму́чыць яздо́й;
уе́здить
1. (укатать, утрамбовать) уе́здзіць, аб’е́здзіць, абабі́ць, утрамбава́ць;
2. (измучить ездой) зае́здзіць, заму́чыць яздо́й;
уе́здиться
1. (укататься, утрамбоваться) уе́здзіцца, аб’е́здзіцца, абабі́цца, утрамбава́цца;
2. (измучиться ездой) зму́чыцца (стамі́цца) ад язды́.
уе́здный
уезжа́ть
уезжа́ть в Смоле́нск е́хаць (выязджа́ць, ад’язджа́ць) у Смале́нск;
он уезжа́ет на ме́сяц из Ми́нска ён е́дзе (выязджа́е, ад’язджа́е) на ме́сяц з Мі́нска;
он уезжа́ет по́ездом ён е́дзе цягніко́м.
уе́зженный
1.
2.
уе́зженная доро́га бі́тая (убі́тая, уе́зджаная, аб’е́зджаная, утрамбава́ная) даро́га;
уе́зживать
1. (укатывать, утрамбовывать) уе́зджваць, аб’е́зджваць, абабіва́ць, утрамбо́ўваць;
2. (измучивать ездой) зае́зджваць, заму́чваць (яздо́й);
уе́зживаться
1. (укатываться, утрамбовываться) уе́зджвацца, аб’е́зджвацца, абабіва́цца, утрамбо́ўвацца;
2. (измучиваться ездой) зму́чвацца, стамля́цца ад язды́;
3.
уе́сть
1. (измучить, замучить) зае́сці, загры́зці;
2. (уязвить, поддеть) уе́сці, падкало́ць.
уе́хать