зубро́ўка
Verbum
анлайнавы слоўнікзубры́ла
зубры́ць
зубча́тка
зубча́ты, зубча́сты
1. (з зубцамі або зазубрынамі), gezáhnt, gezähnt, gezáckt, záckig, áusgezahnt; mit Zínnen bewéhrt;
зубча́тая сцяна́ die zínnenbewehrte Máuer;
зубча́ты ліст
2.
зубча́тае ко́ла Záhnrad
зубча́тая перада́ча Záhnradgetríebe
Зуль
зу́мканне
зу́мкаць
пчо́лы зу́мкаюць die Bíenen súmmen
Зунд
зусі́м
1. (поўнасцю) völlig, ganz, vollkómmen;
зусі́м не ganz und gar nicht;
2.
3. (вельмі) sehr;
зусі́м не durcháus nicht