умча́ть сов.
1. памча́ць; (откуда-л.) вы́мчаць, адамча́ць; (далеко) замча́ць;
2. разг., см. умча́ться;
умча́ться
1. (быстро убежать, уехать) памча́цца;
2. перен. (промелькнуть — о времени) прамільгну́ць; (пройти) прайсці́; (миновать) міну́ць; (пробежать) прабе́гчы.