Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

уклоня́ться несов.

1. (отстраняться) ухіля́цца, адхіля́цца; (отворачиваться) адхіна́цца, уніка́ць (чаго);

2. (отходить в сторону) адхіля́цца, ухіля́цца, збо́чваць;

3. (отвлекаться) адхіля́цца; (отступать) адступа́ць, адыхо́дзіць;

4. перен. (избегать) уніка́ць (чаго), ухіля́цца; см. уклони́ться.

уклю́чина ж. уклю́чына, -ны ж., обл. ко́чат, -та м., мн. качо́ты, -таў.

уко́вка техн. уко́ўка, -кі ж.

уковыля́ть сов., прост. пачыкільга́ць.

укоко́шенный прост. укако́шаны;

укоко́шить сов., укако́шыць.

уко́л в разн. знач. уко́л, -лу м.;

уко́л иго́лкой уко́л іго́лкай;

назна́чить больно́му уко́лы мед. прызна́чыць хво́раму ўко́лы;

уко́л самолю́бию перен. уко́л самалю́бству.

уко́лотый прям., перен. уко́латы;

уколо́ть сов., прям., перен. укало́ць;

я уколо́л ру́ку я ўкало́ў руку́;

замеча́ние его́ уколо́ло заўва́га яго́ ўкало́ла;

уколо́ться укало́цца.