Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

отгово́рка адгаво́рка, -кі ж.;

отгово́ры мн. адгаво́ры, -раў;

отгово́р ед. адгаво́р, -ру м.

отголо́сок м.

1. прям., перен. (отзвук) во́дгалас, -су м.;

2. (эхо) во́дгулле, -лля ср.

отго́н в разн. знач. адго́н, -ну м.;

ле́тний отго́н скота́ с зи́мних па́стбищ ле́тні адго́н жывёлы з зі́мняй па́шы;

привезти́ отго́н с молокозаво́да прыве́зці адго́н з малаказаво́да;

отго́нка спец. адго́нка, -кі ж.;

отго́нный с.-х. адго́нны;

отго́нное животново́дство адго́нная жывёлагадо́ўля;

отго́нные па́стбища адго́нная па́ша.

отгоня́тьI несов. адганя́ць; см. отогна́ть.

отгоня́тьII сов., разг. ко́нчыць (ско́нчыць) ганя́ць.

отгоня́ться несов., страд. адганя́цца.

отгора́живание адгаро́джванне, -ння ср.;