вы́пасти
Verbum
анлайнавы слоўніквы́пасть
из кни́ги вы́пало письмо́ з кні́гі вы́пала пісьмо́;
вы́пал снег вы́паў снег;
вы́пало ему́ сча́стье вы́пала яму́ шча́сце;
жре́бий вы́пал ему́ жэ́рабя вы́пала яму́ (на яго́);
◊
вы́пасть на до́лю вы́пасці на до́лю;
вы́пасть из по́ля зре́ния вы́пасці з по́ля зро́ку, вы́пасці з во́ка.
вы́пахать
1. (истощить пахотой) спусто́шыць, вы́сіліць;
2. (извлечь, добыть из земли паханием) вы́араць;
вы́пахаться
1. (истощиться пахотой) спусто́шыцца, вы́сіліцца;
2. (извлечься, добыться из земли паханием) вы́арацца.
выпа́хивать
1. (истощать пахотой) спусто́шваць, высі́льваць;
2. (извлекать, добывать из земли паханием) выво́рваць;
выпа́хиваться
1. (истощаться пахотой) спусто́швацца, высі́львацца;
2. (извлекаться, добываться из земли паханием) выво́рвацца;
3.
вы́пачканный запэ́цканы,
вы́пачкать
вы́пачкаться запэ́цкацца,