Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

у́гольщица ву́гальшчыца, -цы ж.

угомо́н разг. (покой) спако́й, -ко́ю м.;

нет на них угомо́ну няма́ на іх спако́ю;

не знать угомо́ну не ве́даць спако́ю;

угомо́нённый разг. уці́шаны; уціхамі́раны; супако́ены; суня́ты;

угомони́ть сов., разг. уці́шыць; уціхамі́рыць; (успокоить) супако́іць; (унять) суня́ць;

угомони́ться уці́хнуць; уціхамі́рыцца; супако́іцца; суня́цца;

угомоня́ть несов., разг. уціша́ць; уціхамі́рваць; (успокаивать) супако́йваць; (унимать) суніма́ць;

угомоня́ться возвр., страд. уціша́цца; уціхамі́рвацца; супако́йвацца; суніма́цца.

уго́н м.

1. (действие) вы́ган, -ну м., адго́н, -ну м.;

2. (похищение) выкрада́нне, -ння ср.; (кража) крадзе́ж, -дзяжу́ м.;

3. ж.-д. уго́н, -ну м.;

в уго́н охотн. наўздаго́н.

уго́нщик (машин) зго́ншчык, -ка м., зло́дзей, -дзея м.

угоня́тьI несов.

1. гнаць; (выгонять) выганя́ць; (отгонять) адганя́ць; (загонять) заганя́ць;

угоня́ть скот в по́ле гнаць (выганя́ць) жывёлу ў по́ле;

2. (похищать) разг. кра́сці.