Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

отвле́чься

1. (в сторону) адхілі́цца;

2. (абстрагироваться) адцягну́цца, абстрагава́цца; (не принять во внимание) пакі́нуць у баку́ (што), не ўзя́ць пад ува́гу (чаго).

отво́д м.

1. (действие) адвядзе́нне, -ння ср., адво́д, -ду м.;

отво́д земе́ль адвядзе́нне (адво́д) зяме́ль;

2. (заявление) адво́д, -ду м.;

дать кому́-л. отво́д даць каму́е́будзь адво́д;

3. (в санях) адбо́й, -бо́я м., крыло́, -ла́ ср.;

для отво́да глаз для адво́ду вачэ́й;

отводи́ть несов.

1. (куда-л.) заво́дзіць;

2. (на некоторое расстояние) адво́дзіць;

3. (направлять в сторону) адво́дзіць; (отклонять) адхіля́ць;

4. перен. (отклонять, отвергать) адхіля́ць;

5. (назначать) адво́дзіць;

6. (отсаживать) сад. адво́дзіць; см. отвести́;

отводи́ться страд.

1. заво́дзіцца;

2. адво́дзіцца;

3. адво́дзіцца; адхіля́цца;

4. адхіля́цца;

5. адво́дзіцца;

6. адво́дзіцца; см. отводи́ть;

отво́дка адво́дка, -кі ж.;

отводно́й, отво́дный адво́дны.

отво́док бот. ато́жылак, -лка м., па́растак, -тка м.

отводя́щий

1. прич. які́ (што) заво́дзіць; які́ (што) адво́дзіць; які́ (што) адхіля́е; см. отводи́ть 1—5;

2. прил. адво́дны;

отводя́щий нерв анат. адво́дны нерв.

отвоева́ть сов., в разн. знач. адваява́ць, мног. паадваёўваць;

отвоева́ться разг. адваява́цца;