облича́ть
1. (разоблачать) выкрыва́ць;
облича́ть злоупотребле́ния выкрыва́ць злоўжыва́нні;
2. (обнаруживать) пака́зваць, выяўля́ць, выкрыва́ць;
облича́ть
1. (разоблачать) выкрыва́ць;
облича́ть злоупотребле́ния выкрыва́ць злоўжыва́нні;
2. (обнаруживать) пака́зваць, выяўля́ць, выкрыва́ць;
облича́ться
1. (обнаруживаться) выяўля́цца;
2.
обличе́ние
1. (разоблачение) выкрыва́нне, -ння
обличе́ние лжи выкрыва́нне няпра́ўды (хлусні́);
2. (обнаружение) пака́званне, -ння
обличённый
1. (разоблачённый) вы́крыты,
2. (обнаруженный) пака́заны, вы́яўлены, вы́крыты,
обли́чие,
обличи́тель выкрыва́льнік, -ка
обличи́тельница выкрыва́льніца, -цы
обличи́тельный выкрыва́льны;
обличи́тельная статья́ выкрыва́льны арты́кул;
обличи́тельский выкрыва́льніцкі;
обличи́ть