обдира́ть
1. (снимать кору, оболочку, кожу — со всех сторон) абдзіра́ць, аблу́пліваць; (снимать, удалять, сдирая) здзіра́ць, лупі́ць;
обдира́ть кору́ с де́рева здзіра́ць кару́ з дрэ́ва;
2. (очищать зерно) шатрава́ць;
3. (обирать, грабить)
обдира́ть
1. (снимать кору, оболочку, кожу — со всех сторон) абдзіра́ць, аблу́пліваць; (снимать, удалять, сдирая) здзіра́ць, лупі́ць;
обдира́ть кору́ с де́рева здзіра́ць кару́ з дрэ́ва;
2. (очищать зерно) шатрава́ць;
3. (обирать, грабить)
обдира́ться
1. (о коре, об оболочке, коже) абдзіра́цца, аблу́плівацца;
2.
обди́рка
1. (коры, оболочки, кожи) абдзіра́нне, -ння
2. (зерна) шатрава́нне, -ння
3. (машина для обдирания) абдзі́рка, -кі
4. (мельница) шатрава́льня, -ні
5. (мука)
обди́рно-шлифова́льный
обди́рный
1. шатрава́льны;
2. (очищенный от шелухи) шатрава́ны;
обди́рочный шатрава́льны.
обдува́ла
обдува́ние абвява́нне, -ння
обдува́тьI
обдува́тьII