навоева́ться сов., разг. наваява́цца.
наво́з гной, род. гно́ю м.;
наво́зить несов.
1. угно́йваць, гнаі́ць;
наво́зить по́ле угно́йваць (гнаі́ць) по́ле;
2. (пачкать навозом, чем-л. грязным) прост. зага́джваць.
навози́тьI несов. наво́зіць.
навози́тьII сов. навазі́ць, мног. панаво́зіць, панаво́жваць.
наво́зиться несов., возвр., страд. (унаваживаться) угно́йвацца.
навози́тьсяI
1. сов. (долго, много повозиться) разг. навазі́цца;
2. несов., страд. наво́зіцца.
навози́тьсяII сов., разг.
1. надурэ́цца, насваво́льнічаць, навалту́зіцца;
2. (нахлопотаться, намучиться) наважда́цца; наму́чыцца.
наво́зник зоол. гнаяві́к, род. гнаевіка́ м.;
наво́зный гнаявы́;
наво́зный жук, см. наво́зник;
наво́зная ку́ча гнаява́я ку́ча, ку́ча гно́ю.