упи́ливать
Verbum
анлайнавы слоўнікупи́ливаться
упили́ть
упира́ть
1. упіра́ць;
упира́ть ру́ку в бок упіра́ць ру́ку ў бок;
2.
3.
упира́ть на схо́дство явле́ний падкрэ́сліваць падабе́нства з’яў; рабі́ць упо́р (упіра́ць) на падабе́нства з’яў;
4. (красть)
упира́ться
1.
упира́ться лбом в сте́нку упіра́цца лбом у сцяну́;
всё э́то де́ло упира́ется в недоста́ток вре́мени уся́ гэ́та спра́ва ўпіра́ецца ў недахо́п ча́су;
2.
3.
упира́ться рука́ми и нога́ми упіра́цца рука́мі і нага́мі.
уписа́ть
1. (уместить на бумаге) упіса́ць;
2. (съесть) упіса́ць, умя́ць, апле́сці;
уписа́ться (уместиться на бумаге)
упи́сывать
1. (умещать на бумаге) упі́сваць;
2. (съедать) упі́сваць, уміна́ць, аплята́ць;
упи́сываться
1. (умещаться на бумаге)
2.