вя́ление вя́ленне, -ння ср.;
вя́ленный прич., вя́леный прил. вя́лены.
вя́лить несов. вя́ліць;
вя́литься возвр., страд. вя́ліцца.
вя́ло нареч. вя́ла; мля́ва;
вя́лость
1. вя́ласць, -ці ж.;
2. вя́ласць, -ці ж.; мля́васць, -ці ж.; см. вя́лый;
вя́лый
1. вя́лы;
2. перен. вя́лы; мля́вы.