вле́во нареч. уле́ва, нале́ва.
влега́ть несов. уляга́ць.
влеза́ть несов., в разн. знач. ула́зіць; (наверх) узла́зіць.
влезть сов., в разн. знач. уле́зці, мног. паўла́зіць; (наверх) узле́зці, мног. паўзла́зіць;
◊
ско́лько влезет ко́лькі ўле́зе;
влезть в долги́ уле́зці ў даўгі́;
влезть в ду́шу уле́зці ў душу́.
влеко́мый
1. ця́гнены;
2. перен. зава́блены, прыва́блены.
влеку́щий
1. прич. які́ (што) валачэ́, які́ (што) ця́гне; які́ (што) прыця́гвае; які́ (што) ва́біць, які́ (што) прыва́блівае; см. влечь;
2. прил. (манящий) ва́бны, прыва́блівы.
влепи́ть сов., в разн. знач. уляпі́ць;
влепи́ть моза́ику в сте́ну уляпі́ць маза́іку ў сцяну́;
влепи́ть пу́лю перен. уляпі́ць ку́лю;
влепи́л в неё снежко́м перен. уляпі́ў у яе́ сне́жкай;
влепи́ть вы́говор перен. уляпі́ць вымо́ву;
влепи́ться прост. уляпі́цца.
влепля́ть несов., в разн. знач. уле́пліваць;