влеко́мый
1. ця́гнены;
2. перен. зава́блены, прыва́блены.
влеку́щий
1. прич. які́ (што) валачэ́, які́ (што) ця́гне; які́ (што) прыця́гвае; які́ (што) ва́біць, які́ (што) прыва́блівае; см. влечь;
2. прил. (манящий) ва́бны, прыва́блівы.
влепи́ть сов., в разн. знач. уляпі́ць;
влепи́ть моза́ику в сте́ну уляпі́ць маза́іку ў сцяну́;
влепи́ть пу́лю перен. уляпі́ць ку́лю;
влепи́л в неё снежко́м перен. уляпі́ў у яе́ сне́жкай;
влепи́ть вы́говор перен. уляпі́ць вымо́ву;
влепи́ться прост. уляпі́цца.
влепля́ть несов., в разн. знач. уле́пліваць;
влепля́ться возвр., страд. уле́плівацца.
влета́ние улята́нне, -ння ср.;
влета́ть несов.
1. (внутрь) улята́ць; (наверх) узлята́ць;
2. перен. (быстро въезжать, вбегать) разг. улята́ць;
3. перен. (попадать впросак) разг. улята́ць, трапля́ць;
4. безл. (доставаться за что-л.) разг. улята́ць, папада́ць;
влете́ть сов.
1. (внутрь) уляце́ць; (наверх) узляце́ць;
2. перен. (быстро въехать, вбежать) разг. уляце́ць;
3. перен. (попасть впросак) разг. уляце́ць, тра́піць;
4. безл. (достаться за что-л.) разг. уляце́ць, папа́сці;
◊
влете́ть в копе́ечку уляце́ць у капе́ечку.