вздува́ть 
1. (поднимать дуновением) узніма́ць;
2. 
3. (разжигать) 
4. 
вздува́ть 
1. (поднимать дуновением) узніма́ць;
2. 
3. (разжигать) 
4. 
вздува́ться 
1. (подниматься кверху — о волнах) узніма́цца; (о парусах) надзіма́цца;
2. (набухать) набрака́ць; (о тесте) падыхо́дзіць; (раздуваться, вспухать) успуха́ць, напуха́ць; (разносить) разно́сіць; (распухать) распуха́ць; (о животе) успу́швацца; (о льде) узніма́цца; 
3. 
4. 
взду́мать 
взду́маться 
вздури́ться 
взду́тие
1. 
2. (цен) узня́цце, -цця 
взду́тость
1. прыпу́хласць, -ці 
2. (цен) узня́тасць, -ці 
3. 
взду́тый
1. (поднятый дуновением) узня́ты;
2. (вспухший) успу́хлы, напу́хлы; (распухший) распу́хлы; (вспученный) успу́шаны; (лёд) узня́ты;
3. (разожжённый) 
4. 
вздутьI 
1. (поднять дуновением) узня́ць;
2. 
у меня́ вздуло щёку у мяне́ успу́хла (напу́хла, распу́хла) шчака́, разне́сла шчаку́;
у меня́ вздуло живо́т у мяне́ ўспу́шыла жыво́т;
вздуло лёд на реке́ узняло́ лёд на рацэ́;
3. (разжечь) 
4. 
вздутьII