wbić
зак.
1. убіць;
2. усадзіць, уваткнуць, утыкнуць;
3. перан. удзяўбці, убіць;
wbić w głowę — удзяўбці ў галаву
wbić się
зак. улезці;
wbić się w pamięć — засесці ў памяці
wbiec
1. убегчы, забегчы;
wbiec do pokoju — забегчы ў пакой;
2. узбегчы
wbiegać
незак.
1. убягаць, забягаць;
2. узбягаць
wbijać
1. убіваць, забіваць;
2. перан. удзёўбваць, убіваць
wbijać się
незак. улазіць, упівацца (у што)