Verbum

duda

ж.

1. дуда, валынка;

гл. miech;

2. перан. ёлупень, дуда, рэхва, тумак

dudarz

м. дудар; валыншчык

dudek

м. заал. удод (Upupa);

wystrychnąć na ~ka — абдурыць;

każdy ~ek ma swój czubek прык. кожная капуста мае сваю галоўку

dudka

ж. дудка

dudnić

незак. грукатаць, тарахцець;

dudnić palcami po szybie — барабаніць пальцамі па шыбе

dudnienie

н. грукат

Dudy

мн. в. Дуды