Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

удовлетворённо

нареч. задаволена, здаволена

удовлетворённость

задаволенасць, -ці жен., здаволенасць, -ці жен.

удовлетворённый

1) задаволены, здаволены

2) забяспечаны

3) задаволены

4) здаволены

см. удовлетворить

удовлетворительно

1) нареч. здавальняюча

задание выполнено удовлетворительно — заданне выканана здавальняюча

2) в знач. сущ. здавальняюча нескл., ср.

по физике получить удовлетворительно — па фізіцы атрымаць здавальняюча

удовлетворительность

здавальняючасць, -ці жен.

удовлетворительный

здавальняючы

удовлетворить

совер.

1) (желание, просьбу) задаволіць, здаволіць

2) (обеспечить) забяспечыць

удовлетворить семенами — забяспечыць насеннем

3) (оказаться в соответствии) задаволіць (што)

удовлетворить требованиям — задаволіць запатрабаванні

4) (сделать довольным) здаволіць

удовлетвориться

здаволіцца

удовлетворять

несовер.

1) (желание, просьбу) задавальняць, задавольваць, здавальняць

2) (обеспечивать) забяспечваць

удовлетворять провиантским довольствием — задавальняць правіянцкім забеспячэннем

3) (соответствовать) задавальняць (што), задавольваць (што), адпавядаць (чаму)

удовлетворять предъявляемым требованиям — задавальняць пастаўленыя патрабаванні (адпавядаць пастаўленым патрабаванням)

4) (делать довольным) здавольваць

удовлетворяться

1) здавольвацца

2) страд. задавальняцца, задавольвацца, здавальняцца

забяспечвацца

см. удовлетворять 1, 2