я
1) мест. я (род., вин. мяне, дат., пред. мне, твор. мной, мною)
2) сущ. я нескл., ср.
моё второе «я» — маё другое «я»
не я буду, если… — не я буду, калі…
я не я, и лошадь не моя погов. — я не я, і кабыла не мая
ябеда
разг.
1) жен. уст. (донос, клевета) данос, -су муж., паклёп, -пу муж., нагавор, -ру муж.
2) муж., жен. см. ябедник, ябедница
ябедник
даносчык, -ка муж., паклёпнік, -ка муж., нагаворшчык, -ка муж.
ябедница
даносчыца, -цы жен., паклёпніца, -цы жен., нагаворшчыца, -цы жен.
ябедничать
несовер. разг. даносіць, паклёпнічаць, намаўляць, нагаворваць
ябедничество
разг. паклёпніцтва, -ва ср.
яблоко
ср. в разн. знач. яблык, -ка муж.
адамово яблоко анат. — адамаў яблык (кадык)
глазное яблоко анат. — вочны яблык
в яблоках (о масти) — у яблыкі
яблоко от яблони недалеко падает погов. — яблык ад яблыні недалёка коціцца, якая матка, такое й дзіцятка, якое дрэва, такі клін, які бацька, такі сын
яблоко раздора — яблык разладу
яблоку негде упасть — яблыку няма дзе ўпасці
яблоневые
мн. сущ. бот. яблыневыя, -вых