сообража́ть
1. (обдумывать) узва́жваць, меркава́ць;
2. (понимать, догадываться) разуме́ць, ця́міць, ке́міць;
сообража́ть
1. (обдумывать) узва́жваць, меркава́ць;
2. (понимать, догадываться) разуме́ць, ця́міць, ке́міць;
сообража́ться дзе́йнічаць у зале́жнасці ад абста́він.
соображе́ние
1. (действие) узва́жванне, -ння
2. (понимание) разуме́нне, -ння
3. (мысль, предположение, план) меркава́нне, -ння
◊
приня́ть в соображе́ние прыня́ць пад ува́гу, у разлі́к.
сообрази́тельность ке́млівасць, -ці
сообрази́тельный ке́млівы, ке́мны, ця́млівы.
сообрази́ть
1. (сопоставить, обдумать) узва́жыць, абмеркава́ць;
2. (понять, догадаться) зразуме́ць, уця́міць, сця́міць, ске́міць.
сообра́зно
сообра́зность адпаве́днасць, -ці
сообра́зный адпаве́дны (чаму), зго́ны (з чым);
ни с чем не сообра́зный ні на што не падо́бны.
сообразо́ванный узго́днены;