Verbum

ви́за ві́за, -зы ж.

визави́

1. нареч. візаві́;

2. сущ. візаві́ нескл., м. и ж.

византи́ец ист. візанты́ец, -ты́йца м.;

византи́йский візанты́йскі.

Византи́я ист. Візанты́я, -ты́і ж.

визг м. віск, род. ві́ску м., ві́скат, -ту м.; (писк) піск, род. пі́ску м.; (скуление) скавыта́нне, -ння ср.;

визгли́во нареч. вісклі́ва, віскатлі́ва; пісклі́ва;

визгли́вость вісклі́васць, -ці ж., віскатлі́васць, -ці ж.; пісклі́васць, -ці ж.;

визгли́вый вісклі́вы, віскатлі́вы, пісклі́вы;

визгнуть сов., однокр. ві́скнуць, завішча́ць; пі́снуць, запішча́ць; скавытну́ць, заскавыта́ць;