вбива́ние убіва́нне, -ння ср.; забіва́нне, -ння ср.;
вбива́ть несов. убіва́ць; (забивать — ещё) забіва́ць; см. вбить;
вбива́ться страд. убіва́цца; забіва́цца.
вбира́ние убіра́нне, -ння ср.;
вбира́ть несов. убіра́ць; (всасывать — ещё) усмо́ктваць;
расте́ния вбира́ют вла́гу раслі́ны ўбіра́юць (усмо́ктваюць) ві́льгаць;
вбира́ть го́лову в пле́чи убіра́ць галаву́ ў пле́чы;
вбира́ться возвр., страд. убіра́цца; усмо́ктвацца.
вби́тый убі́ты, мног. паўбіва́ны; (забитый — ещё) забі́ты, мног. пазабіва́ны.
вбить сов. убіць, мног. паўбіва́ць; (забить — ещё) забі́ць, мног. пазабіва́ць;
◊
вбить в го́лову убі́ць у галаву́.