Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

опьянённый ап’янёны;

опьяни́ть сов., прям., перен. ап’яні́ць;

опьяня́ть несов. ап’яня́ць;

опьяня́ться ап’яня́цца, п’яне́ць;

опьяня́ющий

1. прич. які (што́) ап’яня́е;

2. прил. ап’яня́льны.

опя́та мн. апе́нькі, -нек;

опёнок м. ед. апе́нька, -кі ж.

опя́ть нареч. зно́ў; ізно́ў;

опя́ть-таки зно́ў жа.