Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

поня́тие

1. паня́цце, -цця ср.;

поня́тие квадра́та паня́цце квадра́та;

поня́тие приба́вочной сто́имости паня́цце прыба́вачнай ва́ртасці;

растяжи́мое поня́тие няпэ́ўнае (малаакрэ́сленае) паня́цце;

2. (представление) уяўле́нне, -ння ср.;

име́ть поня́тие о чём-л. мець уяўле́нне аб чым-не́будзь;

не име́ть (ни мале́йшего) поня́тия о чём-л. не мець (нія́кага, анія́кага) уяўле́ння аб чым-не́будзь;

предвзя́тые поня́тия прадузя́тыя ўяўле́нні;

3. в др. знач. разуме́нне, -ння ср.;

челове́к без вся́кого поня́тия чалаве́к без уся́кага разуме́ння;

поняти́йный паняці́йны;

поня́тливость ця́млівасць, -ці ж.; (сообразительность) ке́млівасць, -ці ж., ке́мнасць, -ці ж.;

поня́тливый ця́млівы, ке́млівы, ке́мны;

поня́тно

1. нареч. зразуме́ла;

говори́те поня́тно гавары́це зразуме́ла;

2. безл., в знач. сказ. зразуме́ла;

3. вводн. сл. зразуме́ла; (конечно) вядо́ма;

я, поня́тно, обо всём напишу́ вам я, зразуме́ла (вядо́ма), пра ўсё напішу́ вам;

поня́тность зразуме́ласць, -ці ж.;

поня́тный зразуме́лы;

поня́тное де́ло (поня́тная вещь) вводн. сл., разг. вядо́ма, зразуме́лая рэч.

понято́й сущ., уст. паняты́, -то́га м.

по́нятый зразуме́ты.

поня́ть сов. зразуме́ць;

дать поня́ть даць зразуме́ць; см. понима́ть.