пыж клак,
Verbum
анлайнавы слоўнікпы́жик
пы́жиковый пы́жыкавы.
пы́житься
пыл
1. запа́л, -лу
ю́ношеский пыл юна́цкі запа́л;
уме́рить свой пыл стрыма́ць свой запа́л;
2. (сильный жар)
◊
в пылу́ (сраже́ния, би́твы
с пы́лу, с жа́ру з по́лымя, з жа́ру;
пыла́ть
1. пала́ць, палымне́ць; (вспыхивая) шуга́ць; (гореть) гарэ́ць;
2. (от прилива крови) чырване́ць;
3.
пылева́то-сугли́нистый пылава́та-суглі́нкавы.
пылевзрывозащи́та пылавыбухазасцяро́га, -гі
пылеви́дный пылападо́бны, пылава́ты.
пылевлагозащи́тный пылавільгацеахо́ўны.