пораздви́нуть 
1. рассу́нуць, расста́віць;
2. (отвести, отклонить в противоположные стороны) расхіну́ць.
пораздви́нуть 
1. рассу́нуць, расста́віць;
2. (отвести, отклонить в противоположные стороны) расхіну́ць.
поразду́мать 
поразжи́ться 
порази́тельно 
порази́тельность надзвыча́йнасць, -ці 
порази́тельный (чрезвычайный) надзвыча́йны; (восхитительный) цудо́ўны; (удивительный) дзі́ўны; (приводящий в недоумение) страшэ́нны.
порази́ть 
1. (нанести удар) паразі́ць; уда́рыць; (попасть) папа́сці (у што), тра́піць (у што); пацэ́ліць;
порази́ть пу́лей паразі́ць ку́ляй;
порази́ть на́смерть паразі́ць насме́рць;
порази́ть гро́мом уда́рыць гро́мам;
порази́ть цель паразі́ць цэль [тра́піць (папа́сці) у цэль];
2. (победить) паразі́ць, перамагчы́; (разбить) разбі́ць;
порази́ть врага́ перамагчы́ во́рага;
порази́ть неприя́тельские войска́ разбі́ць варо́жыя во́йскі;
3. 
его́ порази́л парали́ч яго́ разбі́ў пара́ліч;
4. 
э́то изве́стие меня́ порази́ло гэ́та ве́стка мяне́ здзіві́ла;
э́то порази́ло воображе́ние гэ́та ўра́зіла ўяўле́нне;
порази́ть до глубины́ души́ ура́зіць да глыбіні́ душы́;
5. 
порази́ть в права́х пазба́віць право́ў;
порази́ться здзі́віцца.
поразмы́слить 
поразмышля́ть