полицеме́рить сов. пакрываду́шнічаць.
полицентри́зм филос. поліцэнтры́зм, -му м.
поли́ция в разн. знач. палі́цыя, -цыі ж.
поли́чное / пойма́ть с поли́чным а) юр. злаві́ць з до́казамі злачы́нства; (на месте преступления) злаві́ць на ме́сцы злачы́нства; б) перен. злаві́ць на гара́чым (на све́жым) учы́нку, злаві́ць на ме́сцы злачы́нства.
полишине́ль театр. палішыне́ль, -ля м.;
◊
секре́т полишине́ля сакрэ́т палішыне́ля.
полиэ́др мат. паліэ́др, -ра м.
полиэмбриони́я биол. поліэмбрыяні́я, -ні́і ж.
полиэтиле́н хим. поліэтыле́н, -ну м.;
полиэтиле́новый поліэтыле́навы.
полиэфи́рный поліэфі́рны;