Verbum

полилове́ть сов. палілаве́ць.

полиме́нт спец. паліме́нт, -ту м.

полимериза́тор техн. полімерыза́тар, -ра м.;

полимериза́ция хим. полімерыза́цыя, -цыі ж.;

полимери́я хим. полімеры́я, -ры́і ж.

полиме́рный паліме́рны.

полиме́ры мн., хим. паліме́ры, -раў.

полиметалли́ческий геол. поліметалі́чны;

полимета́ллы мн. полімета́лы, -лаў.

полиметри́я лит. поліметры́я, -ры́і ж.