Verbum

вильну́ть сов., однокр. вільну́ць.

Ви́льнюс г. Ві́льнюс, -са м.

ви́льнюсский ві́льнюскі.

Вилю́йское плато́ Вілю́йскае плато́.

виля́ние прям., перен. віля́нне, -ння ср.;

виля́ть несов., прям., перен. віля́ць;

◊

виля́ть хвосто́м віля́ць хвасто́м.