Verbum

подсиде́ть сов.

1. охотн. падпільнава́ць;

2. перен. падсе́дзець; падстро́іць шту́ку, зрабі́ць паску́дства.

подси́живание

1. падпільно́ўванне, -ння ср.;

2. падсе́джванне, -ння ср.; см. подси́живать;

подси́живать несов.

1. охотн. падпільно́ўваць;

2. перен. падсе́джваць; рабі́ць паску́дства.

подсинённый падсі́нены.

подси́нивание падсі́ньванне, -ння ср.;

подси́нивать несов. падсі́ньваць;

подси́ниваться возвр., страд. падсі́ньвацца;

подсини́ть сов. падсіні́ць;

подсини́ться падсіні́цца;

подси́нька ж., разг. падсі́нька, -кі ж., падсі́ньванне, -ння ср.